7. Проблеми синхронізації у каналах комп’ютерних мереж. Для розпізнавання моменту закінчення та початку сигналу використовують синхронізацію. Можливими є 2 випадки: H L NRZ L H манчестерське кодування 1 1 1 0 Виділяється спеціальна лінія, якою передається сигнал тактової частоти в коаксіальному кабелі або в скрученій парі.. Таке передавання називається синхронним передаванням. Воно може бути без окремої лінії – тоді синхросигнал передається разом із даними, а також у проміжках між передаванням даних. Асинхронне передавання. У проміжках між передаванням даних синхросигнал не передається. Тому такий спосіб передавання сигналу відбувається з автоналагоджуванням. В цьому випадку потік бітів ділиться на байт. В приймач та передавач вбудовують тактові генератори. Перед кожним байтом передається спеціальний біт, який називається стоп-біт. Він передається також, коли канал вільний. Під час переходу з високого рівня на нижній генератор пропускає 1 біт і починає приймати. Прикладом такої передачі є так зване „манчестерське кодування”. Тактовий генератор приймача синхронізується під час передавання кожного біта у випадку переходу з високого рівня на низький у середині інтервала біта. Якщо інформація не передається, то генератори приймача і передавача розладнані. Тому перед передаванням передається спеціальна послідовність бітів – преамбула – для синхронізації передавача і приймача. 8. Передавання даних у мережі за допомогою модему. 9. Передавання даних у мережі за допомогою адаптера. Адаптери станцій локальної мережі безпосередньо приєднуються до внутрішньої шини вводу/виводу комп’ютера. В цьому випадку швидкість передавання обмежена швидкістю внутрішньої шини процесора. В адаптерах апаратно реалізовані протоколи фізичного та канального рівнів моделі OSI. Центральна частина – це процесор, який виконує деякі функції опрацювання інформаційних кадрів протоколу канального рівня. Процесор кодує інформацію перед передаванням у мережу і декодує після приймання, виявляє і виправляє помилки, повідомляє центральний процесор комп’ютера по надходженні інформації, виконує головні функції з реалізації протоколу канального рівня. Використання такого процесора дає можливість розвантажити центральний процесор і підвищити загальну швидкодію системи. В ОП(RAM) записується інформація перед передаванням і після приймання. Пам’ять відображається на адресний простір комп’ютера за допомогою Base Memory Address. З цією пам’яттю може працювати як центральний процесор, так і мережений процесор. Регістри статусу (регістри стану) і керування дають змогу центральному процесору і мережевому процесору обмінюватись командами. Регістри пронумеровані за їхнім зміщенням від базового значення: 00h – 07h. Це визначено в параметрі I/O Base Address. ROM адреса. Для адаптера архітектури Ethernet в цій адресі міститься унікальна мережева адреса комп’ютера, яка встановлюється фірмовим виробником. Кожна фірма має діапазон адрес. Довжина фізичної адреси 48 біт. Перемикачі дають змогу конфігурувати параметри адаптера та кабельні роз’єднання для приєднання адаптера до мережі. Трансівер використовується для тонкого коаксіального кабеля. Роз’єднувачі приєднання до системної шини комп’ютера. Із їх зовнішнього вигляду можна визначити розрядність адаптера та тип шини, до якого він приєднаний.процесор It 82586 RAM (8кб) трансівер ROM адреса регістр статусу перемикач Передавання даних. В регістри статусу записується команда передачі кадру, адреса та кількість інформації для передавання. Мережений процесор аналізує значення регістрів, опрацьовує кожен згідно з вимогами протоколу і передає в мережу. 10. Модернізована модель OSI. Відбувається перехід 10 Мбіт/с → 100 Мбіт/с → 1 Гбіт/с. Використання в одні мережі різношвидкісних технологій передбачає, що адаптери підтримують функцію авто узгодження, тобто автоматичне узгодження швидкості передавання із своїм партнером. Високі вимоги щодо швидкості призводять до змін в структурі адаптера. Для мережі Гбіт Ethernet потрібен к...